Якщо раніше завдання аграріїв постачальники GPS систем моніторингу в 90% запитах вирішували через встановлення датчика рівня палива (ДРП) або пропонували примітивні звіти за розрахунком площі оброблюваних полів або обліку часу роботи техніки, які вирішувалися через вже існуючі звіти по відвідування геозон з невеликої модифікації математики, то зараз ситуація координальним чином змінилася.

Аграрії стали одними з найбільш вимогливих і найскладніших з технічної сторони замовників, завдання яких якісно можуть задовольнити відносно невелика кількість компаній розробників та інтеграторів GPS систем.

Актуальні на сьогодні такі завдання для агрогосподарств, що мають свою сільськогосподарську техніку:

1. КОМПЛЕКСНИЙ ОБЛІК РУХУ ПАЛИВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

Облік ресурсів, що витрачаються для виробництва продукції – є обов’язковим атрибутом для будь-якого агрогосподарства, яке думає про завтрашній день. Дане завдання вирішується за допомогою апаратних рішень, для отримання максимального ефекту часто необхідно комбінувати і використовувати кілька рішень.

Лічильники витрат (Витратомір)

У разі якщо паливні баки мають складну форму (датчик рівня палива буде працювати неефективно), а витрата на мотогодину не завжди відповідає дійсності через специфіку роботи техніки, єдиним рішенням по контролю за витратою палива є встановлення високоточних лічильників витрати палива, які монтуються безпосередньо в паливні магістралі транспортного засобу і фіксують фактичну кількість споживаного палива. Але, необхідно не просто “встановити”, а підібрати виходячи з характеристик ТС відповідну модель лічильника, монтажний комплект, перехідники та встановити лічильник так, щоб б через тиждень, місяць, півроку – рішення продовжувало працювати і приносило ефект і вигоду від використання. Після продажний сервіс тут має також важливе значення.

Переваги:

• Можливість установки на будь-яку техніку;
• Точні покази (1-3 %);
• Не потребує калібрування.

Недоліки:

• Устаткування і монтажні роботи дорожче ніж при встановленні датчика рівня;
• Вимогливість до якості палива, періодичного ТО;
• Через особливості ТЗ, вартість комплектів може бути значною.

 
Датчики рівня палива (ДРП)

Даний тип датчиків часто використовують для контролю рівня палива в баках працюючої техніки (у разі якщо баки не мають складну форму), на АЗС / в паливних цистернах.

Переваги:

• Доступна вартість устаткування і монтажних робіт;
• Можливість встановлення на будь-яку техніку;
• Точні покази (2-3 %).

Недоліки:

• Необхідність проведення тарування після встановлення, в разі переміщення на іншу техніку, при механічному пошкодженні бака;
• Нижче точність обліку палива в порівнянні з використанням лічильників витрати (от 2%).

 
CAN-шина

Залежно від типу транспортного засобу, моделі, року випуску, особливості бортового обладнання, підключення до CAN-шини може бути досить ефективним рішенням з контролю не тільки рівня/витрати палива, але і інших важливих параметрів: обертів двигуна, моніторингу включеної передачі, температури двигуна , показань одометра і інших важливих параметрів. Для запобігання “врізки” в дроти (порушення гарантійних зобов’язань), існує можливість підключення через CAN-крокодили.

Переваги:

• Можливість моніторингу великої кількості параметрів без додаткових датчиків;
• Відносна простота встановлення.

Недоліки:

• Вимагає високої технічної кваліфікації інженера-установника і додаткового обладнання (CAN логер і т.д.);
• На машинах однієї моделі і одного року випуску блоки управління можуть відрізнятися, відповідно і кількість даних, які фіксуються обладнанням – також;
• Іноді вимагає процесу калібрування, коли, наприклад, рівень палива знімається з ЕБУ в %, а не в абсолютних одиницях;
• Підтримка відносно свіжих ТЗ (з 2014 р випуску), деякі моделі ТЗ не підтримуються або кількість фіксованих параметрів буде сильно обмежена.

Устаткування для контролю паливороздачі з власної АЗС

У разі наявності у агрогосподарства власної АЗС (стаціонарної / мобільної), крім самого контролю паливороздачі по картах RFID / лічильників палива, максимальний ефект буде досягнутий, коли контроль з датчиків рівня/витрати/CAN буде порівнюватись з даними з АЗС, таким чином буде контролюватися повний цикл обліку палива на підприємстві.

Іншими словами: кількість палива виданого співробітнику / ТС буде в автоматичному режимі зіставлятися з реально спожитою кількістю. А якщо за допомогою функціоналу GPS системи припинити неефективне використання ТЗ, виключити тривалі простої і “ліві” ходки, оптимізувати маршрути пересування – ваше підприємство досить швидко окупить вкладення в подібну систему.

Контроль заправок на АЗС

Якщо частково або весь автопарк заправляється на мережевих АЗС за допомогою індивідуальних заправних карток, тоді за допомогою інтеграційних можливостей програмного забезпечення системи GPS моніторингу з обліковими системами операторів АЗС по API можна реалізувати наступний функціонал:

У разі відсутності датчиків рівня/CAN:

• Автоматичну звірку факту відвідування АЗС, звірку кількості спожитого палива за нормами і коефіцієнтами (наказ Мін. Трансу № 43) з кількістю заправленого палива за звітами АЗС.

У разі наявності датчиків рівня/CAN:

• Автоматичну звірку факту відвідування АЗС, звірку кількості заправленого палива по датчикам з кількістю заправленого палива за звітами АЗС.

Функціонал системи дозволяє автоматично генерувати подібні звіти без необхідності ведення довідників заправних карт в системі і виконанні іншої рутинної роботи, всі процеси відбуваються в автоматичному режимі.

Ультразвукові датчики

Даний тип датчиків не вимагає занурення в бак або врізку в проводку або паливну магістраль. Ультразвук проходить через стінку ємності, далі через звукопрозору рідину, відбивається від поверхні і прямує в зворотній напрямок. Датчик фіксує час проходження сигналу, враховуючи різні коефіцієнти, можна з великою точністю розраховувати рівень в баку/цистерні.

За допомогою такого типу датчика контролюється і рівень газу в ГБО обладнанні.

Переваги:

• Немає необхідності “врізки”;
• Можливість установки на будь-яку техніку;
• Можливість контролювати рівень газу;
• Абсолютна безпека при встановленні і експлутатаціі.

Недоліки:

• Устаткування вимагає при налаштуванні обліку багатьох параметрів – тип матеріалу корпусу ємності, товщина, наявності води, осаду в паливі і т.д .;
• У разі пошкодження обладнання – дорогий ремонт.

РЕЗУЛЬТАТ ПО ЕФЕКТИВНОМУ КОНТРОЛЮ РУХУ ПАЛИВА НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТАКИХ ФАКТОРІВ:

З боку клієнта:

• Наявність людини – “господарника”, відповідального за роботу техніки, яка готова співпрацювати і націлений на результат;
• Припинення можливих саботажів на місцях, адміністративна робота з співробітниками, контроль за використовуваним паливом;

З боку постачальника послуги:

• Грамотний вибір необхідного обладнання виходячи із специфіки техніки і умов експлуатації;
• “Детальне” налаштування як GPS трекерів (фільтрація паразитних даних, налаштування фіксації всіх необхідних параметрів), так і самого диспетчерського програмного забезпечення, з можливістю доналаштування в подальшому для досягнення максимального результату.
• Тісна взаємодія з клієнтом на всіх етапах співробітництва: консультації, допомоги в різних ситуаціях, навчання, постійне вдосконалення функціоналу пропонованого рішення.

2. КОНТРОЛЬ ЗА РОБОЧИМИ ПАРАМЕТРАМИ ТЕХНІКИ

Крім обліку ПММ для мінімізації витрат на утримання автопарку при проведенні регламентних профілактичних робіт, для збільшення терміну служби двигуна та інших агрегатів транспортного засобу, важливо своєчасно контролювати їх стан і робочі параметри в різних режимах.

Облік мотогодин

Підрахунок кількості відпрацьованих мотогодин має величезне значення для контролю залишку ресурсу обладнання і використовується для своєчасного проведення ремонту та обслуговування механізмів і машин. Залежно від типу техніки, такі параметри також можливо фіксувати через ЕБУ за допомогою підключення до CAN-шині автомобіля.

Контроль обертів двигуна

На двигуни автомобілів, тракторів, комбайнів, встановлюються лічильники мотогодин з механічним приводом, приєднаним через редуктор від вала двигуна. Такі лічильники визначають час роботи по числу оборотів двигунів, тобто використовують тахометричні дані. Тахометричні лічильники мотогодин є найбільш ефективним рішенням, оскільки враховують не тільки кількість годин роботи заведеного двигуна, але і навантаження на нього, а відповідно, можуть дати повнішу картину при визначенні моменту, в який необхідно провести обслуговування двигуна або іншого робочого механізму. Залежно від типу техніки, такі параметри також можливо фіксувати через ЕБУ за допомогою підключення до CAN-шині автомобіля.

Контроль ТО

Накопичена інформація про роботу техніки і агрегатів через GPS трекер передається на сервер, де аналізується і система дозволяє виконувати своєчасне інформування про необхідність проведення регламентних робіт. Дозволяє фіксувати час, що залишився/кілометраж для ефективного планування роботи і завантаження техніки.

3. КОНТРОЛЬ ЗА РОБОЧИМИ ПРОЦЕСАМИ

Автоматизувавши процеси контролю за допомогою програмно-апаратних рішень і налаштувавши автоматичне повідомлення по важливих подій, можна вирішувати такі завдання контролю:

• Дотримання технологічної швидкості обробки полів;
• Автоматизований контроль робочого часу;
• Відео-фіксація з прив’язкою до різних подій і апаратним спрацюванням датчиків (складові події). З можливістю перегляду як в онлайні так і в архіві за будь-який період;
• Ідентифікація ТЗ що знаходяться поруч (система «свій – чужий») за безконтактними ідентифікаторами;
• Контроль вивантаження продукції з допомогою мембранних датчиків, встановлених на внутрішніх стінках кузова на певних висотах.

4. GPS-МОНІТОРИНГ

Класичний GPS-моніторинг дозволяє вирішувати велику кількість завдань без складних “маніпуляцій” і технічних робіт по встановленню додатково обладнання, забезпечивши максимальну стабільність впровадженого рішення.


Функціонал системи GPS моніторингу дозволить:

• Фіксувати місце розташування онлайн;
• Отримувати різні повідомлення в режимі онлайн;
• Контролювати Маршрути руху;
• Планувати і контролювати графік роботи техніки на поле;
• Вести облік кількості рейсів;
• Вести розрахунок площі обробки полів;
• Виявляти несанкціоновані простої;
• Припиняти несанкціоновані рейси.
• Вести статистику завантаженності.
• Вести подорожні листи.

5. КОНТРОЛЬ РОБОТИ ДОДАТКОВОГО ОБЛАДНАННЯ

Контроль роботи додаткового обладнання дозволяє отримати фактичні витрати палива техніки в агрозоні, автоматично розрахувати оброблену площу поля (система буде знати ширину використовуваного культиватора) і час роботи в полі, окремо витрата на переміщення поза полем, середня витрата на гектар.

Також контролюючи роботу додаткового обладнання, можна підвищити якість проведених робіт, як наприклад, контролювати кут заглиблення плуга або відвалу бульдозера.

У разі тимчасового використання орендованої техніки, за допомогою мобільних/переставних рішень можна контролювати і ефективне використання, зменшивши простої і підвищивши безпеку.

Контроль додаткового обладнання складається з:

• Модуль ідентифікації RS-485/1-Wire;
• Контактні мітки;
• Безконтактні мітки (RFID).

Після встановлення обладнання і налаштування необхідних параметрів в ПЗ, заповнюється довідник механізмів.

6. API ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ З ОБЛІКОВИМИ Й АГРОВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ

API – програмний інтерфейс додатку або іншими словами: інтерфейс прикладного програмування служить для того, щоб силами власних співробітників IT відділу робити синхронізацію сторонніх систем з телематической системою постачальника. Наприклад, в систему контролю за вегетаційними процесами автоматично імпортувати маршрути пересування техніки, а також швидкісні режими при проведенні робіт, місця використання причіпного обладнання з урахуванням різних характеристик і параметрів.

Другий приклад: інтегрувати дані для автоматизації заповнення подорожніх листів необхідними параметрами – облік мотогодин, початок зміни/закінчення зміни, ПІБ водія, показники лічильника шляху та т.д.

При правильному підході зручний і масштабований API дозволить вирішувати будь-які завдання по інтеграції, обробці і візуалізації будь-якої інформації в необхідному форматі.

ЗАГАЛЬНИЙ ПІДСУМОК ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНО-АПАРАТНИХ рішень СИСТЕМИ GPS-МОНІТОРИНГУ:

• підвищення якості обробки полів;
• зменшення витрати палива;
• зменшення пробігу техніки;
• припинення несанкціонованих дій водіїв та підвищення дисципліни співробітників;
• автоматизація облікових процесів;
• збільшення робочого ресурсу транспорту та іншого обладнання.